Прошу пробачення, пообіцяла фото і запропала. Якась така метушня навколо вирує, що й на форум ніколи зайти було.
Вирішили ми цього року зробити "велику подорож", просто щоб подивитися. Кільцевий маршрут від міста Ванкувер до містечка Принц Руперт по материку (півтори тисячі кілометрів), а потім поромом до острова Ванкувер (не плутаємо з містом Ванкувер
), потім трохи по острову, а там вже ще одним поромом додому.
Вийшло так, що всю поїздку мені спаплюжила надзвичайна застуда, тож це було ще те випробуваннячко. Тому фоток не так багато, як хотілось би, бо просто не було сил діставати того фотоапарату. Перші два дні проїзжали повз Скелясті гори, тож було дуже красиво, але ми майже ніде не зупинялися, а де зупинялися, там краси видно не було.
А це вже третій день подорожі, ранок поблизу містечка Смізерс (Smithers, десь 5600 жителів), де був чудовий готельчик, у якому я ще познайомилася із трійцею байкерів приблизно років 45-50, котрі їхали майже тим самим маршрутом, тільки з Альберти (сусідньої провінції), теж мандрували для задоволення. Вони мене надихнули на думки, а чи не завести й собі мотоцикла
Надвечір доїхали до Принца Руперта (Prince Rupert, десь 12500 жителів) і пішли прогулятися містом. Здебільшого місто це просто порт і живе лише за його рахунок. Для нас ці місця здалися дещо депресивними, але краса є будь-де. Готель наш називався "Мобі Дік" на честь відомого білого кита і на ньому був чудовий мурал, а ще поряд не менш чудова лавочка. Ще один мурал, це сусідній готель.
Потім ми пійшли до бувалішної залізничної станції, зараз там пивоварня й красива набережна. І це було вже десь після десятої вечора, але сонце смажило досить сильно.
І там у воді ми побачили незвичну медузу, рудого кольору, з довгим-довгим "волоссям" і рухами як розпускаються пелюсткі квітів. Вже вдома знайшли, що це була та сама сумнозвісна ціанея, вона ж "лев'яча грива", про яку навіть є оповідання із Шерлоком Холмсом. Її "волосся" це тентаклі, які вражають нервову систему і спричиняють дуже болісні відчуття.
О четвертій ранку наступного дня прибули на пором і лягли спати
Тож фото судна океанського класу
Northern Expedition не моє, а з сайту перевізника
Взагалі на судні здебільшого сидячі місця, але є кілька кают, тож зважаючи на 14-годинну подорож ми брали квитки одразу з каютою, і це було спасінням для оточуючих, бо з тим кашлем я б всіх пасажирів нажахала.
Цілий день ми пливли внутрішнім проходом між островами
А на цьому фото легко побачити кита
Ось тамочки, з правого боку, де така хмаринка понад водою
Під нею є кит, чесно-чесно. Він навіть потім вистрибнув, але фотоапарат вже не встиг. Це була орка (косатка). Взагалі під кінець подорожі, коли судно вже вийшло до більш відкритого моря, китів побільшало, але вони були дуже далеко і побачити їх можна було тільки у бінокль. Тому фото китів більше не буде
Далі буде...
Вход
Регистрация
FAQ
Поиск
Треба буде виправитись і показати іншим разом. Ну й потім остання подорож - на поромі з міста Нанаймо до Ванкуверу з ось таким сонцем.
кожна країна має свої особливі краєвиди. За Канаду всі знають, що там вау-природа. Уявляю скільки у вас вражень! Жаль, що хвороба трохи завадила. Дякую за фото і подробиці; 
